У світі відомі імена багатьох видатних британських вчених та винахідників. До ряду таких науковців належить і Джозеф Лістер. Він без перебільшень зробив революційний прорив у медицині. Здавалося б його теорії та методи мали одне єдине підґрунтя – уникнення антисанітарії, але саме це допомогло захистити Лондон і інші міста Європи від жахливих і безжальних епідемій та безглуздих смертей їх мешканців. Він винайшов засіб, під час використання якого вдалося скоротити кількість летальних випадків на операційному столі. Його винаходи стали надзвичайно важливими на той час, а у сучасному світі його прізвище навіть символічно використали у назві відомого ополіскувача ротової порожнини. Але чи всі сприймали подібні методи схвально та чому саме Джозефу вдалося переконати багатьох у новому світобаченні в медицині? Далі на ilondon.info.
Основні етапи з життя науковця, що привели його у світ медицини
Джозеф Лістер народився у квітні 1827 року та став четвертою дитиною у сім’ї. Його батько був досить освіченою людиною, цікавився наукою у сфері природознавства, знав декілька мов та зробив важливі відкриття в оптиці, незважаючи на те, що основною його справою була виноторгівля. Мабуть, саме від батька Джозеф перейняв усю любов до науки. У 1844 році після навчання у Медичній школі хлопець вступив до Лондонського університету. Пізніше працював та здобував досвід лікаря у багатьох інших містах. Потім переїхав до Единбурга, де одружився та згодом почав читати лекції з хірургії в університеті. Він не міг дивитися на смерть пацієнтів через невідомі причини, тому почав займатися науковою діяльністю.
Важливість теорій хірурга та впровадження антисептики в медицині
У Лондоні декілька століть поспіль час від часу панували різноманітні інфекційні хвороби, пологи часто закінчувалися смертю немовля або його матері, а військові найбільше боялися не померти під час битви, а бути пораненими та доставленими до місцевих лікарень. Такий страх був пов’язаний в першу чергу з жахливими умовами та не надто позитивною статистикою летальних випадків саме в медичних закладах. Навіть відомий акушер Джеймс Сімпсон наголошував на тому, що люди наражають себе на небезпеку більше, коли лягають на операційний стіл, ніж тоді, коли вирушають битися з ворогом. До представлення вченими нових теорій існувала загальна думка про взаємозалежність хвороб з рідинами в організмі людини, тому лікування зазвичай мало форму переливання крові або використання п’явок. Сотні років лікарі навіть не замислювалися про існування бактерій та мікробів. Крім того майже всі, хто намагалися йти всупереч вже усталеним теоріям та переконати людей дотримуватися елементарної стерильності були оскаржені та піддавалися переслідуванням. Джозеф Лістер не був першопрохідником у розробці теорій про дотримання стерильності у медицині. Його досліди, експерименти та винаходи мали суттєве підґрунтя. Науковець вивчав праці відомого французького мікробіолога Луї Пастера. Але саме Джозеф зміг переконати уряд та мешканців країни у необхідності своїх відкриттів. У багатьох він сформував новий погляд на причини виникнення хвороб, науковець довів, що процеси гниття виникають через присутність мікроорганізмів. Про це повідомляє Медицина світу.
У 1867 році хірург представив на широкий загал наукове підтвердження того, що ранову інфекцію провокує живий патоген. Він надав усі теоретичні засади та обґрунтував необхідність використання спеціальних дезінфікуючих речовин при проведенні операцій. З того часу хірургічне зараження у лікаря стало рідкістю, адже перед початком роботи карболовою кислотою обробляли руки хірурга, інструменти, операційне поле та повітря у приміщенні. Таким чином Джозеф Лістер зміг знайти чітке наукове ґрунтовне пояснення того, що намагався запровадити акушер Ігнац Філіп Земмельвейс декілька років раніше, але здобув тільки нищівну критику у відповідь.