Театральне мистецтво у Великій Британії з’явилося вже дуже давно. Люди завжди прагнули видовищ та розваг. Театр поставав тим місцем, де вирувало зовсім інше життя, наповнене яскравими емоціями та відчуттями. Приблизно у 1600-х роках в Лондоні з’явилися перші зареєстровані лялькові театри. Вони відрізнялися особливим характером проведення та форматом вистав. Такі актори зазвичай були «мандруючими» і переміщалися з одного міста в інше. У наш час одним з найвідоміших подібних закладів є Puppet Theatre Barge. Його відкриття відбулось порівняно нещодавно. Більш вражаючим постає місце його розташування та самі вистави. Більше розповість ilondon.info.
З чого все починалось?
Можна сказати, що перша прем’єра театру відбулась у 1978 році. Але тоді він ще не мав власної будівлі. Це була своєрідна гастролююча компанія під назвою Movingstage. Їх виступи можна було побачити не тільки в Лондоні та Великій Британії, але й по всьому світу. Засновниками театру стали Джульєт Роджерс та Ґрен Міддлтон. Жінка була закохана у театр і декілька років навчалася та працювала в театрі маріонеток «Маленький ангел». Згодом вирішила створити щось власне. До неї приєднався Ґрен, який до цього моменту працював оператором. Пізніше у книжці про власну справу засновники напишуть, що саме мрія надала їм енергії, рішучості, наївності та безрозсудності. Декілька років вони мандрували світом, а потім купили баржу на річці, яка досі є дуже популярною і приймає відвідувачів з різних куточків світу. Про це повідомляє Puppet Theatre Barge.
Баржу, довжина якої сягала 72 фути, було спеціально переобладнано. Засновники спроєктували усе таким чином, щоб глядач не відчував відмінностей від традиційного театру. Місця для сидіння були дещо скошені, щоб забезпечити гарний огляд з будь-якої точки. Найбільше зусиль знадобилося для створення сцени – найважливішого елементу театру. Основним завданням було зробити конструкції для використання маріонеток. Побудову та реставрацію баржі завершили у 1982 році. Такий транспорт не залишився стояти на місці і постійно пересувався. У 1988 році театр переїхав у Маленьку Венецію, але час від часу гастролював в інших місцях. Зокрема великої популярності набули літні тури.
Захоплюючий світ театрального мистецтва
Зайшовши всередину баржі, відвідувачі одразу ж поринають в якийсь інший світ. Значну роль відіграють декорації при вході. На стінах звисають ляльки, що вже не використовуються у виставах. Кожна з них приховує свою дивовижну історію та відображає характер театру. Усі вони привезені з різних країн світу. Спустившись вниз, глядачі потрапляють до зали, де видніється золота завіса та ряди місць для сидіння. Дивовижну атмосферу створюють проміні світла, що ледве проникають до зали. Невдовзі звучить корабельний дзвін і світло взагалі вимикається. Цей момент виступає найбільшою інтригою за весь час вистави, після чого починається справжнє диво. На сцені з’являються ляльки і, неначе живі, починають рухатися та виконувати свою особливу роль у цьому мініатюрному житті.
Вистава зазвичай триває приблизно годину. Театр завжди намагається відображати нові творчі шедеври. Наприклад, часто використовують музику по-справжньому талановитих, але майже нікому невідомих композиторів. Загалом усе відбувається як у традиційному театрі: існує зала, завіса, сцена та декорації, лунає музика, налаштовується світло, а глядачі можуть скористатися туалетом. У перервах між частинами вистави подають холодні напої та їжу. Це чудове місце вразить кожного та наповнить життя новими барвами.