Сформувати новий концептуальний підхід до взаємодії людини з природою вдалося Гемішу Фултону. Переосмисливши мистецтво ходьби, він перетворив піші подорожі на форму художньої практики. Далі на ilondon.
Arsty
Ранні роки та творчий шлях Геміша Фултона
Геміш Фултон народився 21 липня 1946 року у Лондоні. Його творчий шлях розпочався у стінах престижного Гаммерсмітського коледжу мистецтв у 1964 році. Тоді хлопець озброївся не лише знаннями, а й підтримкою свого наставника, художника Девіда Холла. Заручившись його допомогою, він став студентом поглибленого курсу Школи мистецтв Святого Мартіна у 1966 році.
Під час навчання Геміш Фултон започаткував свою унікальну художню практику прогулянок. У 1967 році він подолав шлях від освітнього закладу до сільської місцевості. Це була не просто подорож — це був перший крок до формування авторського методу юного митця. У 1969 році він вступив до Королівського коледжу мистецтв, де зміг сформувати визначальні риси своєї діяльності.
Після цього Геміш Фултон здійснив подорож Південною Дакотою та Монтаною. Тоді він усвідомив, що творчість не обмежується традиційним створенням фізичних об’єктів. Воно може бути способом бачити світ, відчувати його та жити ним. «Прогулянка має власне життя і не потребує матеріалізації у витвір мистецтва. Твір мистецтва можна купити, але прогулянку не можна продати», — казав чоловік. У 1969 році він надав змогу пересвідчитися у цьому відвідувачам галереї Конрада Фішера під час його першої персональної виставки.
У 1973 році Геміш Фултон подолав понад 1,5 тисячі кілометрів від Данкансбі-Гед до Лендс-Енду за 47 днів. Під час подорожі він фіксував маршрут, природні перешкоди та загальну тривалість шляху. Так, знімки митця вийшли за межі традиційної пейзажної фотографії — вони доповнювалися інформацією, яка надавала глядачеві додатковий контекст. Наприклад, підписи повідомляли про місце, час, кліматичні умови або деталі поза кадром. У 1977 році він представив свої роботи у Великій Британії, Нідерландах, Франції, Німеччині та Італії.
Розширюючи свою мистецьку практику, Геміш Фултон почав експериментувати з груповими прогулянками у 1990-х роках. Під час співпраці з Мариною Абрамович у Центрі сучасного мистецтва Кітакюсю він організував низку колективних маршрутів. У 2002 році митець влаштував серію групових прогулянок у Франції разом з художницею Крістін Куаро. Він запозичив її стиль рівномірної ходи на однаковій відстані одне від одного, який сприяв глибшому переживанню простору та взаємодії з учасниками.
За дорученням мистецької організації Deveron Projects Геміш Фултон взявся за реалізацію проєкту «21 день у Кернгормсі» у 2010 році. Охопивши дві групові прогулянки у Гантлі, він надав йому змогу продовжити свою роботу у горах. У результаті митець опублікував книгу «Mountain Time, Human Time», у якій висвітлив свій досвід перебування у Кернгормсі. Він прагнув розкрити складний взаємозв’язок між мистецтвом, природою та часом.
L’Humanité
Визнання та значення художньої діяльності Геміша Фултона
Геміш Фултон відіграв важливу роль у розвитку ландшафтного мистецтва. За своє життя він подолав майже 20 тисяч кілометрів під час подорожей 25 країнами світу, серед яких США, Канада, Мексика, Перу, Непал, Аргентина, Чилі, Індія, Австралія, Японія та Тибет. Його роботи зберігаються у понад 30 публічних колекціях у різних куточках світу, зокрема у Музеї Вікторії та Альберта, Національній галереї Шотландії, Національній галереї Ісландії, Австралійській національній галереї та Токійському художньому музеї. Митець також задокументував свої прогулянки у таких публікаціях, як «Walking in Relation to Everything», «Magpie: Two River Walks» та «Wild Life: a Walk in the Cairngorms».
Whitehot Magazine