Сформувати простір для художніх та літературних експериментів вдалося Indica Books & Gallery. Заклад став символом культурних трансформацій 1960-х років, де перетиналися різні напрями мистецтва, народжувалися нові ідеї та формувалися творчі спільноти. Далі на ilondon.
Історія заснування та розвитку Indica Books & Gallery
У 1960-х роках Баррі Майлз почав керувати альтернативною книгарнею Better Books. Коли вона опинилася у підпорядкуванні нових консервативних власників, він вирішив реалізувати власний проєкт. Доленосною для митця стала зустріч з Джоном Данбаром, який мріяв про відкриття галереї. Незабаром до них доєднався Пітер Ашер. Об’єднавши зусилля, ентузіасти заснували компанію Miles, Asher and Dunbar Limited.
У вересні 1965 року задум Баррі Майлза, Джона Данбара та Пітера Ашера втілився у реальність — відкрилася Indica Books & Gallery. Виконуючи функції книгарні та мистецької галереї, заклад розташувався у приміщенні за адресою 6 Masons Yard, Лондон. Його назва походила від різновиду канабісу, що слугувало своєрідним символом свободи, творчого експерименту та андеграундної культури. Замінивши Signals London, простір швидко став новим центром опарту та кінетичного мистецтва у Великій Британії.
Пол Маккартні був першим відвідувачем Indica Books & Gallery ще до її офіційного відкриття. Тоді він перебував у романтичних стосунках з Джейн Ашер, сестрою співзасновника закладу Пітера Ашера. Проводячи ночі у підвалі будинку їхньої сім’ї, музикант переглядав книжкові колекції та залишав записки про обрані видання для подальшого розрахунку. Його внесок у розвиток проєкту виявився багатогранним: від створення рекламних листівок до розробки фірмового пакувального паперу.
4 червня 1966 року відбулася перша офіційна виставка в Indica Gallery. Представити її вдалося Groupe de Recherche de l’Art Visuel (GRAV) — вільному об’єднанню художників, що працювали у напрямі кінетичного мистецтва. У цей період його співзасновник Хуліо Ле Парк був нагороджений Міжнародною премією з живопису. Так, перемога не лише посилила престиж виставки, а й утвердила її як відправну точку одного з найвпливовіших кінетичних художників світу.
7 листопада 1966 року Джон Леннон і Пол Маккартні завітали до Indica Gallery, де відбувалася виставка під назвою Unfinished Painting and Objects. Це була персональна експозиція Йоко Оно, маловідомої на той час японської художниці. Центральною інсталяцією була драбина, що надавала змогу відвідувачам піднятися до стелі та через лупу на латунному ланцюжку роздивитися невелике слово «Так». Завдяки своїй інтерактивності та інноваційності, вона справила незабутнє враження на Джона Леннона. На той час він був одружений із Синтією Пауелл, але зустріч з Йоко Оно стала моментом його глибокого особистісного та творчого переосмислення. Вона започаткувала їхню плідну мистецьку співпрацю та глибокі романтичні стосунки. Через роки в інтерв’ю журналу «Плейбой» чоловік сказав: «Коли я закохався в Йоко, я зрозумів, Боже мій, це відрізняється від усього, що я будь-коли знав. Це більше, ніж хіт, більше, ніж золото, більше, ніж будь-що».
На початку 1967 року шлюб Джона Данбара та Маріанни Фейтфулл розпався під тиском кількох факторів: гастролей жінки, фінансових проблем та надмірного вживання наркотиків. На тлі особистих драм та професійних викликів історія Indica Books & Gallery добігла кінця. У 1966 році книгарня переїхала на Саутгемптон-роу, а галерея припинила своє існування у листопаді 1967 року.
The Pual McCartney Project
Спадщина та значення діяльності Indica Books & Gallery
Незважаючи на короткий термін існування, Indica Books & Gallery залишила помітний слід у розвитку контркультури. Об’єднавши авангардних художників, музикантів та інтелектуалів, вона співпрацювала з Полом Маккартні, Джоном Ленноном, Йоко Оно, Пінхасом Бурштейном, Баррі Фланаганом та іншими митцями. Її вплив відчувався ще довго після закриття, а її дух свободи, пошуку нового та творчого бунту став символом цілої епохи.
Barry Miles