Медицина в Лондоні, як і у багатьох інших країнах Європи, довгий час перебувала у не надто гарному стані. Більшість лікарів Середньовіччя мали зовсім інші уявлення про хвороби, ніж їхні сучасні колеги. Хибні теорії, що стосувалися походження захворювань, та відсутність нормальних умов, у яких проводилися усі медичні процеси, досить часто призводили до смерті пацієнтів. А під час війни солдати надавали перевагу загинути одразу, ніж потрапити з пораненням до лікарні та отримати медичну допомогу. Проте лікарі існували в будь-який період історії. А деякі з них навіть стали відомими у всьому світі. Саме таким постає королівський лікар Вільям Педді. На його прикладі можна зрозуміти якою була професійна діяльність та життя лікарів у XVI столітті. Далі на ilondon.
Перші роки життя та подальша освіта
Вільям Педді народився у 1554 році в Лондоні. Про походження його родини та дитинство хлопця відомо дуже мало. Більш цікавим етапом його життя постав вступ до Merchant Taylors’ School в 1569 році. Цю подію можна вважати не тільки удосконаленням знань хлопця, але й також першим кроком до його професійної діяльності. Адже саме у цьому навчальному закладі почали формуватися захоплення, що згодом переросли в майбутній статус королівського лікаря. Згодом Вільям Педді вступив до St. John’s College і отримав ступінь бакалавра влітку 1573 року. А у 1589 році йому вдалося отримати ступінь доктора медичних наук в Лейдені. Цей факт також вказує на те, що під час навчання Вільям часто подорожував країнами Європи. Але у 1591 році він отримав ступінь доктора медичних наук вже у своїй країні, в Оксфорді. Приблизно у цей час доля знов привела його до Лондона. Після вдалого складання іспиту в College of Physicians of London у 1589 році він згодом отримав звання ліценціата. У 1595 році Вільям Педді став цензором коледжу, а потім його знову обрали і він займав цю посаду у період з 1597-го по 1600-ий рік. Пізніше він чотири рази ставав президентом коледжу.
Подальше життя та професійна діяльність
Поворотним моментом у житті Вільяма стало його призначення на посаду лікаря Якова І. Король не тільки захотів бачити саме цю людину в його оточенні, але й у 1603 році урочисто посвятив Вільяма Педді в лицарі. У тому ж році з’явилася і відома робота лікаря. Це збірка віршів, сенс яких відображений у словах «Terminus huc rerum meus huc me terminus urget» (межа тут моїх думок, межа мене усього тут), що висвітлюють внутрішній стан автора. Вони оплакують смерть королеви Єлизавети та були написані латиною. Загалом Вільям Педді вивчав багато питань у різних сферах науки та скоріш за все створював інші свої роботи, але ця праця є єдиною опублікованою. Під час професійної діяльності королівський лікар також намагався з’ясувати питання, що стосувалося тютюну та його шкоди на здоров’я людини. Деяким чином Вільям Педді проявив і свої досить гарні дипломатичні якості. Наприклад, у 1614 році він захищав репутацію College of Physicians of London. Питання стосувалося носіння зброї. Він спирався на Закон про лікарів 1540-го року. Результат був дуже гарний, реєстратор вирішив задовольнити позов коледжу. А Вільям в той час показавши свій талант налагодив зв’язки і насолоджувався дружбою з Теодором Майєрном. Мабуть, йому вдалося отримати гарний результат стосовно цієї справи й через те, що він вже мав неабиякий політичний досвід. Протягом 1604-1611 років Вільям Педді обіймав посаду депутата в парламенті. Значною подією в житті лікаря стала смерть короля Якова І у 1625 році. Його довгий час не покидала хвороба, до того ж вона дала ускладнення на подагру. Тож незабаром король помер. Вільям Педді також вже не був молодим на той час, але ще жив і приносив користь суспільству. Сам лікар помер у грудні 1634 року.