Змінити ставлення суспільства до альтернативної медицини вдалося Гаррі Едвардсу — духовному цілителю, наставнику та письменнику. Заснований на простоті, співчутті та повазі до людської гідності, його підхід зробив практику доступною для багатьох. Далі на ilondon.
Ранні роки та спіритичний шлях Гаррі Едвардса
Гаррі Едвардс народився 29 травня 1893 року у Лондоні у сім’ї друкаря і кравчині. У 1905 році він долучився до церковної хлоп’ячої бригади Лондонської єпархії. У 1907 році хлопець залишив школу і взявся за навчання у друкаря, але рутинна праця не задовольняла його амбіцій. Незабаром він зацікавився політикою і почав брати активну участь у передвиборчій кампанії Ліберальної партії.
Закінчивши навчання у 1914 році, Гаррі Едвардс вступив до Королівського Сассекського полку під час Першої світової війни. Завдяки своїм організаторським здібностям він отримав звання капітана та був відряджений до Персії, де керував будівництвом залізничного з’єднання між Багдадом і Мосулом. Попри відсутність ґрунтовної медичної освіти, чоловік виявив незвичайну схильність до лікування. Його допомога пораненим і хворим була настільки ефективною, що з часом він здобув репутацію цілителя.
У 1921 році Гаррі Едвардс повернувся додому, одружився і разом з дружиною відкрив магазин канцтоварів і друкарню у Белгемі. Здавалося, життя увійшло у спокійне річище. Однак у 1935 році він став учасником сеансу, під час якого медіуми виявили у ньому прихований цілющий потенціал. Спочатку чоловік сприйняв це скептично, але все ж наважився експериментувати зі своїм даром. Зрештою, він особисто переконався у реальності своїх здібностей.
Після початку Другої світової війни Гаррі Едвардс вступив до Національної гвардії, де продовжував застосовувати свій дар та зцілювати військовослужбовців. Переїхавши до Стоунлі у мирний період, він перетворив передню кімнату свого будинку на лікувальний кабінет. Пізніше брат чоловіка взяв на себе керівництво друкарнею, а той придбав великий маєток Берроуз-Лі у Шері, де заснував цілющий санктуарій — Harry Edwards Healing Sanctuary.
Попит на допомогу Гаррі Едвардса зростав настільки стрімко, що йому довелося найняти штат друкарок для оброблення величезної кількості листів. У деякі тижні він отримував до 10 тисяч звернень з проханням про зцілення. Яскравим прикладом публічної демонстрації здібностей чоловіка стала подія у Манчестері 1948 року, яка зібрала понад 6 тисяч людей. Прагнучи поширити своє цілительство, він також активно подорожував країною та намагався охопити якомога більше людей.
Коли численні цілителі у різних графствах почали об’єднуватися, у 1954 році Джон Брітнелл запропонував створити єдину організацію — National Federation of Spiritual Healers. Гаррі Едвардса запросили посісти місце її першого президента. Він став «Членом № 1», а його маєток у Берроуз-Лі почав слугувати центральним офісом спільноти. Гаррі Едвардс залишався на керівній посаді аж до своєї смерті 7 грудня 1976 року.
Визнання та значення духовного цілительства Гаррі Едвардса
Вплив Гаррі Едвардса перетнув кордони Великої Британії. Подорожуючи світом, він не лише демонстрував свої здібності, але й активно сприяв формуванню глобальної спільноти цілителів і духовних шукачів. Завдяки міжкультурній комунікації чоловік зміг трансформувати розрізнені практики окремих цілителів у структуровану, та організовану систему. Водночас він постійно наголошував на важливості традиційної медицини та відповідальності кожної людини за своє здоров’я. Не оминувши критики наукової спільноти, Гаррі Едвардс був скептично сприйнятий та проаналізований у Британському медичному журналі.
