Музей археології Лондона (MOLA) — провідна археологічна організація Великої Британії, що спеціалізується на дослідженні, збереженні та популяризації історичної спадщини. Заснована у 1970-х роках як підрозділ Музею Лондона, вона перетворилася на незалежну благодійну установу. У сучасному контексті вона відома своїм науковим авторитетом, інноваційними методами роботи та широкою географією археологічних проєктів. Далі на ilondon.
Історія заснування та розвитку Музею археології Лондона
У 1973 році у відповідь на загрозу знищення археологічних шарів через масове будівництво підземних приміщень у Лондоні було створено Департамент міської археології (DUA). Його заснування стало результатом як професійних, так і громадських ініціатив. До появи цієї установи облік археологічних знахідок здійснювали ентузіасти-волонтери, серед яких особливо відомий археолог Ендрю Вестман. Вагому роль у формуванні суспільного інтересу до збереження історичної спадщини тоді відіграла публікація книги Мартіна Бідла «The Future of London’s Past», яка підкреслила необхідність державного підтримання археологічних досліджень.
На хвилі успіху DUA у 1980-х роках виникла потреба розширити археологічні дослідження за межі Сіті. Під керівництвом Гарві Шелдона з кількох місцевих археологічних товариств було сформовано Департамент археології Великого Лондона (DGLA). Його метою стало вивчення історичних територій у Саутерку та північних районах міста, де також відбувалося інтенсивне будівництво. DUA та DGLA активно співпрацювали із забудовниками, заохочуючи їх фінансувати розкопки перед початком нових проєктів. До кінця 1980-х років кожна з організацій налічувала понад сотню співробітників.
На початку 1990-х археологічна діяльність у Великій Британії зазнала структурних змін. Консультаційні функції були передані місцевим органам влади. У 1991 році відбулося об’єднання двох провідних установ — DUA та DGLA. На їхній основі було створено Археологічну службу Музею Лондона (MoLAS), яка стала головним археологічним підрядником міста. Ця організація продовжила справу своїх попередників, поєднавши практичні розкопки з науковими дослідженнями та популяризацією археології серед широкої публіки.
На початку 21 століття Археологічна служба Музею Лондона вступила у період глибоких трансформацій. Продовживши свою діяльність як Музей археології Лондона (MOLA), він став незалежною благодійною установою у 2011 році. Того ж року відкрився перший регіональний офіс у Бірмінгемі, що надало змогу залучити до роботи археологів Західного Мідленду. У 2014 році відбулося стратегічне розширення — MOLA придбав Northamptonshire Archaeology, створивши нову структуру MOLA Northampton. Того ж року він досяг важливої віхи, отримавши статус Незалежної дослідницької організації (IRO).
У 2022 році Музей археології Лондона придбав L–P: Archaeology — компанію, відому своїми інноваційними підходами до археологічних досліджень та цифрових технологій фіксації даних. До його складу приєдналися 93 нових фахівці, а також офіси у Станстеді, Честері та Брістолі, що розширило мережу організації до шести регіональних представництв. Після об’єднання штат MOLA зріс до понад 450 співробітників, серед яких — археологи, консерватори, історики, а також фахівці з 3D-моделювання, цифрового картографування та імерсивних медіа. У 2023 році його генеральним директором було призначено Гая Ганта, одного із засновників L–P: Archaeology.
Визнання та значення діяльності Музею археології Лондона
За понад пів століття своєї діяльності Музей археології Лондона пройшов шлях від невеликої команди археологів до однієї з найвпливовіших археологічних та архітектурних організацій Великої Британії. Він об’єднує понад 450 фахівців, які реалізують проєкти у всій країні, поєднуючи наукові дослідження з практичними розкопками, цифровими інноваціями та освітніми ініціативами. Набувши у 2011 році статус незалежної благодійної організації, MOLA утвердився як самостійний лідер у сфері збереження культурної спадщини.
