“Арсенал” — це не просто футбольна команда, а символ Лондона з багаторічними традиціями англійського футболу. Клуб став одним із найуспішніших у країні та світі й має активних вболівальників.
Історія “Арсеналу” — це шлях від невеликої команди до глобального спортивного бренду. Лондонці знають його за інновації, як от перехід на білі рукави для видимості у тумані, і філософією красивого футболу. Далі на ilondon.info.
Історія становлення
Професійна команда “Арсенал” була заснована у 1886 році шотландцем Девідом Данскін і 15 його колег з Вулвіча з назвою “Dial Square”. Свій перший матч вони зіграли 11 грудня 1886 року проти “Eastern Wanderers”. До січня 1887 року клуб перейменували на “Royal Arsenal” після своєї першої гри. Вже у 1891 році вони стали першим професійним лондонським клубом.
Команду перейменували вдруге на “Woolwich Arsenal”, першим у Футбольній лізі. У 1913 році команда перебралася на стадіон “Highbury”, що у Північному Лондоні. Вони орендували там ділянку землі на 21 рік за ціною менш як 1000 фунтів стерлінгів за сезон. Це стало переломним моментом у розвитку команди. Під керівництвом Герберта Чепмена у 1930-х роках вони здобули перші успіхи — п’ять чемпіонств і два Кубки. Саме він зумів ввести нумерацію гравців і прожектори для вечірніх матчів. У 1919 році “Арсенал” увійшов до Першого дивізіону Англії й з того часу не залишав вищу лігу, що стало рекордом в англійському футболі.
У передостанньому сезоні перед початком Другої світової війни “Арсенал” знову став чемпіоном Англії й це вже був п’ятий чемпіонський титул за 8 сезонів. Війна призвела до того, що Футбольна ліга була припинена на 7 років. У той час команда була солідарною з військовими діями, але війна завдала їм величезної шкоди, оскільки у клубі загинуло більше гравців, ніж будь-де.
Після Другої світової війни “Арсенал” повернувся і виграв лігу у другому повоєнному сезоні 1947/48. Це стало першим сезоном Тома Вітакера як менеджера. Його ще називали “мозком” легендарної команди й харизматичного Чепмена. Було зібрано успішну команду попри досить обмежені ресурси. Тоді ж клуб побив рекорд чемпіонів Англії. Гравці були сильні й мали власний стиль гри, що викликало резонанс у той період. У 1950 році вони виграли третій Кубок Англії, а пізніше — рекордний сьомий чемпіонат у 1952/53 роках, а це зробило “Арсенал” найуспішнішою командою в історії Англії на той час.
Період Арсена Венгера
Найвизначнішим періодом існування команди був час співпраці з французьким тренером Арсеном Венгером, який працював у клубі з 1996 до 2018 року. Його правління відзначилося атакувальним футболом, переглядом дієтичних і фітнес-практик, елітним скаутингом. Саме Арсен Венгер успішно працював з молодими талантами. Завдяки ключовим гравцям Патріку Вієйру і Тьєррі Анрі “Арсенал” виграв чемпіонат Англії й двічі Кубок у 1997/98 роках, а також третю лігу у 2001/02 роках. Крім того, клуб зміг дійти до фіналу Кубка УЄФА 1999-2000 років, здобув перемогу й у 2003 і 2005 роках у фіналах Кубка Англії й виграли Прем’єр-лігу в сезоні 2003/04 роках не програвши жодного матчу. Такі здобутки вони отримали у 49 матчах чемпіонату без поразок з 7 травня 2003 року до 24 жовтня 2004 року, що стало національним рекордом. Досягнення принесли команді прізвисько “Непереможні”.
У липні 2006 року команда переїхала на стадіон “Емірейтс”. Стадіон вміщує 60 704 глядачів і він вважається третім за величиною в Англії. Він розташований у Голловей і став домашньою ареною футбольного клубу. Стадіон встановив рекорд відвідуваності матчу “Арсенал – Вулвергемптон Вондерерз”, який відвідали 60 383 глядачі. Якість майданчика й загальна майстерність гри отримали високі оцінки. Там також на регулярній основі проводили кілька міжнародних футбольних матчів, а також міжнародні музичні заходи. Там є музей і навіть статуї Чепмена, Адамса, Генрі та Венгера. Стадіон став символом амбіцій клубу та прагнення конкурувати на європейській арені.
Сучасний стан
Після Венгера головним тренером 23 травня 2018 року призначили іспанця Унаї Емері. Саме він став першим в історії клубу “головним тренером” і другим менеджером за межами Сполученого Королівства. У листопаді 2019 року Емері звільнили з посади, а тимчасовим головним тренером призначили колишнього гравця і помічника головного тренера Фредді Люнгберга.
20 грудня 2019 року Мікеля Артету призначили новим головним тренером. Він робив акцент на молодь, стійкість і впровадив новий підхід до гри. Молоді талановиті футболісти, такі як Букайо Саку та Еміль Сміт-Роу при його керівництві відзначилися під час ігор. Під керівництвом Артети “Арсенал” знову став серйозно претендувати на чемпіонство в Англії.
Варто зазначити, що серед видатних футболістів, які грали за “Арсенал” були нападник Кліфф Бастін і Денніс Бергкамп, воротар Пет Дженнінгс, півзахисник Ліам Бреді, захисник Тоні Адамс, а також один з найпотужніших гравців команди нападник Тьєрі Анрі, який забив рекордні для клубу 226 голів у період з 1999 по 2007 рік.Отже, “Арсенал” — один із найвідоміших клубів світу з популярними гравцями. Його історія сягає від маленької команди робітників до глобальних тріумфів та великої впізнаваності. І хоч змінюються люди й періоди, але команда так і залишається невіддільною частиною спортивного життя Лондона.
Використані джерела: