Одним з найцікавіших об’єктів в Лондоні постає Гринвіцька королівська обсерваторія. Свого часу вона відігравала дуже важливу роль у визначенні координат, а у наш час приховує унікальну історію. Це місце досі притягує як звичайних туристів, так і відомих вчених. Обсерваторія є відомою на весь світ та постає основною астрономічною організацією усієї Великої Британії, що фінансується державою. Тож що саме приховують стіни цієї будівлі та які факти можуть по-справжньому здивувати? Далі на ilondon.
Історія створення
Історія заснування обсерваторії почалася з досить гарної локації. Місцем розташування першої спеціально побудованої науково-дослідної установи у Великій Британії став Гринвіцький замок. Досі в Лондоні можна почути плітки про те, що у цьому замку жили коханки Генріха VIII. Тож це могла б бути розповідь про пристрасне кохання, але доля вирішила поєднати це місце з наукою. Якщо ж не брати до уваги подібні легенди, то можна зробити один єдиний логічний висновок з приводу питання розташування обсерваторії. Гринвіцький замок було обрано тільки через те, що він знаходився на великій ділянці землі, яка належала королівській родині. Більш логічно було використати цю можливість, ніж придбати нову ділянку.
Тож Гринвіцьку королівську обсерваторію було засновано у 1675 році королем Карлом ІІ. Головним ініціатором побудувати такий об’єкт був англійський математик та геодезист Джонас Мур. Він відіграв важливу роль у створенні обсерваторії. Мур надавав необхідне обладнання та інструменти під час процесу будівництва, а також пожертвував два годинники незвичної конструкції. Таким чином було зібрано перші предмети для проведення наукових досліджень. Спочатку в обсерваторії жив тільки королівський астроном з помічником та родиною. Але з часом об’єкт став популярнішим. Також збільшилась і кількість обов’язків. Тому з роками в обсерваторії з’являлось все більше персоналу.
Важливість обсерваторії
Основною метою Гринвіцької королівської обсерваторії було знаходження координат, що поставали надзвичайно важливими для мореплавців. Згодом до звичних обов’язків персоналу увійшло проведення метеорологічних спостережень, здійснення магнітних досліджень, консультування уряду з технічних питань та проведення спектроскопії. Також об’єкт став службою вимірювання точного часу. Пізніше науковці експериментували з астрофотографією. У різні часи тут проводилось ще безліч різноманітних досліджень. Наприклад, однією з найцікавіших подій було спостереження за транзитом Меркурія у 1832 році. Для цього використовувався телескоп обсерваторії. Більш того тоді було визначено діаметр планети і досліджено унікальні оптичні ефекти.
Науковий фонд об’єкту
Одними з найпопулярніших у світі залишаються зоряні каталоги, що становлять значну частину фонду обсерваторії. Таким постає і каталог данського астронома Тихо Браге. Він містив близько 1000 зірок, але не був надто точним. З цієї причини постало питання розробки нових зоряних карт. Це і зміг зробити астроном Джеймс Бредлі. У період з 1750-го по 1762-ий рік він вніс до каталогу більше 60000 тисяч зірок. Ці каталоги були такими точними, що слугували головним інструментом для досліджень ще декілька століть поспіль. Їх використовували навіть у 1940-их роках.
Обсерваторія у наш час
Сучасна Гринвіцька королівська обсерваторія в Лондоні відіграє роль музею. У 20 столітті було прийнято низку рішень про перенесення головних органів обсерваторії до інших місць Англії, а також відкриття у країні різноманітних філій. Тому у наш час початкова будівля більш приваблює туристів, які прагнуть ознайомитися з дивовижною історією.